Відносини між роботодавцем і працівником в багатьох випадках породжують спірні, а іноді конфлікті ситуації. Інтереси роботодавця та найманого працівника не завжди співпадають – як правило, роботодавець прагне при якомога менших витратах власних ресурсів (грошових, фізичних чи інтелектуальних зусиль) отримати якомога більше прибутків. Між тим, роботодавець повинен усвідомлювати необхідність безумовного дотримання вимог законодавства про працю, інакше він може бути притягнутий до відповідальності.

 

Кодекс законів про працю України (ст. 265) визначає, що за порушення трудового законодавства (незаконне звільнення працівників, несвоєчасну виплату заробітної плати, невиконання зобов’язань за колективними договорами, перешкоджання законній діяльності професійних спілок тощо) роботодавці несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Суб’єктами відповідальності можуть бути власники підприємств, керівники, їх заступники, керівники структурних підрозділів, головні бухгалтери, а також інші посадові особи, які безпосередньо відповідають за дотримання законодавства про працю.

Адміністративна відповідальність настає за порушення трудового законодавства, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП). Вона полягає в застосуванні до конкретних винних осіб заходів адміністративного стягнення, якими зазвичай є штрафи.

Відповідно до ст. 41 КпАП порушення встановлених строків виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ).

У статті 41-1 КпАП установлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 3 до 10 НМДГ для посадових осіб за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору. Відповідальність передбачена не за відсутність колективного договору на підприємстві, а саме за ухилення від участі в переговорах, пов’язаних із його укладенням або внесенням змін чи доповнень до нього.

Відповідно до ст. 41-2 КпАП порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди посадовими особами тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 НМДГ.

За ненадання посадовими особами інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод статтею 41-3 КпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 1 до 5 НМДГ.

У КпАП ст. 188-6 КпАП встановлюється також відповідальність і за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цього органу (штраф від 50 до 100 НМДГ).

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути також притягнені і до кримінальної відповідальності.

Зокрема, статтею 172 Кримінального кодексу України (далі – КК) установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю. Грубими порушеннями законодавства про працю можуть вважатися умисна невидача працівникові при звільненні трудової книжки, що стало перешкодою для його подальшого працевлаштування, запровадження роботодавцем подовженого робочого дня, необґрунтована відмова в укладенні трудового договору тощо.

У статті 173 КК передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення службовою особою підприємства угоди про працю, якщо воно здійснене шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (наприклад, звільнення з роботи, ненадання щорічної відпустки, позбавлення заробітної плати або її частини тощо).

Кримінальну відповідальність передбачено статтею 175 КК і за безпідставну та умисну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

Безпідставною й умисною невиплатою заробітної плати та інших установлених законодавством виплат може вважатися їх невиплата (одному чи кільком працівникам, а також повністю чи частково) за наявності коштів і відсутності об’єктивних причин для невиплати або їх витрачання на інші цілі. Однак, посадова особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Також кримінальним законодавством передбачено відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок (ст. 170 КК), примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК).

Досудове розслідування зазначених кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів внутрішніх справ.

Додаткова інформація